Адвокат в г.Запорожье, юридические услуги, консультация

Як оформити право власності на земельну ділянку

fofanov — Fri, 14 Sep 2018 20:41:55 GMT

Земля є предметом угод: продажу і купівлі, дарування, застави, оренди. Також відомо, що на землі будують будинки та інші об'єкти, вирощують урожай. Земля як об'єкт інвестицій цікава ще й тому, що довготривалі вкладення дозволяють зберегти і значно примножити капітал. Землевласники прагнуть придбати якомога більше земель сільськогосподарського призначення, оскільки знають, що цінність землі зростає з кожним роком.

Документи і цільове призначення

Право власності на землю оформляється за наявності документальних підстав. Такими паперами можуть бути: договір купівлі-продажу або дарування, свідоцтво про спадщину, акт державного органу, рішення суду. При цьому в угодах із землею є свої нюанси, особливості застосування норм законодавства. З ними допоможе розібратися професійний юрист.

Земля має цільове призначення, відповідно до якого цю ділянку можна використовувати. Наприклад, землі поселень використовуються для будівництва садиб для проживання і ведення присадибного господарства, а також багатоквартирних будинків. Сільськогосподарські ділянки використовуються для сільгоспвиробництва. При цьому є можливість переводити землю з однієї категорії в іншу, якщо це не завдасть шкоди. Тобто в полі не можна звести багатоквартирний будинок або автозаправку, але цілком можливо побудувати зерносховище або виробничу базу сільськогосподарського підприємства.

Укладання угоди

При покупці землі ведуться переговори між продавцем і покупцем та укладається договір купівлі-продажу. Така угода може бути основною або попередньою. У другому випадку передбачається, що розрахунки за договором проводяться частинами протягом року, а необхідні документи готуються до певного терміну. Такий варіант зручний, якщо не всі папери готові для підписання основної угоди.

Варто зазначити, що основний договір може бути складений в простій письмовій формі або нотаріальній. Досить першого варіанту з обов'язковою реєстрацією у місцевому управлінні державної реєстрації. Для цього подається заява з пакетом документів, зокрема, про сплату державного мита, копії паспортів продавця і покупця, акт прийому-передачі, технічний паспорт.

Бажано до укладення договору перевірити межову справу, щоб упевнитися в правильності кордонів ділянки, адреси та кадастрового номера. Бувають випадки, коли землі присвоюють чужу адресу або межі перетинаються з сусідніми ділянками. Через такі помилки виникають досить жорстокі судові суперечки.

Користуйтеся консультацією: Узагальнення судової практики стосовно розгляду справ щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Оформлення іншої документації

Щоб оформити землю, яка використовується як дачна ділянка на підставі акту прийому-передачі землі, потрібен сам акт і чіткі межі ділянки. Сам акт є документом-підставою, але не визначає адресу землі та її межі. Для реєстрації права власності на садову або дачну ділянку необхідні документи: акт органу влади про надання землі; свідоцтво або акт про право на ділянку, виданий органами державної влади; виписка з господарської книги; кадастровий паспорт.

Для оформлення кадастрового паспорта необхідно провести межування. Таку послугу можна отримати в землевпорядній організації. Для цього треба написати заяву і додати до неї квитанцію про оплату та копію документа - підстави на землю. Якщо в кадастровому паспорті виявляться відомості про те, що земля, так би мовити, «неповноцінна», то разом з паспортом буде видана довідка, де буде вказаний список необхідних документів для подальшого оформлення землі.

Право на землю до початку будівництва багатоквартирного будинку оформляється будівельною організацією. Це право може бути отримано завдяки оренді, через придбання у власність, надання Міністерством оборони. Треба сказати, що статус землі для будівельних компаній має величезне значення, оскільки задовго до будівництва об'єкта готуються проекти і затверджується документація.

Зрозуміло, що будувати об'єкт, не маючи законних підстав на землю, неприпустимо. Тому багато ділянок купуються на торгах за право оренди. В цьому випадку передбачено подальше оформлення у власність. Для участі в торгах будівельна компанія подає заявку до початку торгів. При цьому землі у власність купуються будівельним компаніями як у фізичних осіб, так і в юридичних. Тут все вирішується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом і Законом “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Землі Міністерства оборони оформляються у власність при набутті права власності на квартиру, наприклад, в разі приватизації.

Пам'ятайте: отримати професійну консультацію та знайти хорошого адвоката Ви завжди зможете на юридичному ресурсі "Протокол".

Автор консультації: Alex Ander

Джерело: юридичний ресурс Протокол

Заповіт, договір довічного утримання (догляду) чи договір дарування?

fofanov — Fri, 14 Sep 2018 20:18:36 GMT

На сьогоднішній день значна кількість людей, які бажають перевести своє майно у власність іншої особи замислюються над питанням “ А що ж краще - дарувати нерухоме майно, заповідати чи оформити договір довічного утримання?”. Щоб розвіяти всі сумніви та підкреслити переваги того чи іншого процесу оформлення необхідних паперів, пропонуємо ознайомитись з цікавою інформацією, повідомляє zr.su.court.gov.ua.

Беручи до уваги гірку статистику сьогодення, можна сказати, що з кожним днем все більше і більше людей залишаються без власного житла і змушені виживати в нелюдських умовах.

На виникнення такого стану речей впливає багато факторів і головним із них є юридична необізнаність фізичних осіб у випадках, коли вони виявляють бажання, з тих чи інших причин, розпорядитися належним їм нерухомим майном, шляхом його відчуження.

Трапляються випадки, коли самотніх літніх людей, які готові віддати своє житло взамін на турботу і увагу від знайомих, або сусідів, обманюють, і вони опиняються на вулиці.

Найуразливішою категорією громадян, які залишаються „на вулиці” в даному випадку є одинокі люди та особи похилого віку, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби і змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. Зазвичай, надання необхідної допомоги не є безкоштовним і, в більшості випадків, на користь так званих помічників, укладаються відповідні договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна.

Спадкові справи досить популярні в українських судах, адже існує, принаймні, три причини, що цьому сприяють:

повсюдна поширеність ситуації (зі вступом у спадок рано чи пізно стикається кожна людина);
правова безграмотність населення, що часто має досить розмите уявлення про оформлення спадщини, необхідні документи і т.д.;
складність самої процедури, пов'язаної з особливостями законодавства.

Так, протягом 2017 року та 1 півріччя 2018 року на розгляді в Зарічному районному суді м.Суми перебувало 11 цивільних справ щодо оскарження вищезазначених договорів. З них:

8 справ за позовом про визнання заповіту недійсним ;
2 справи за позовом про розірвання договору довічного утримання;
1 справа за позовом про розірвання договору дарування.

На сьогодні, в межах правового поля існує безліч видів договорів, у разі укладення яких здійснюється відчуження нерухомого майна. Однак, кожен із таких договорів має свою правову природу, особливості та правові наслідки укладення. У зв’язку з цим, хотілося б зробити порівняльну характеристику договорів таких як дарування, довічне утримання (догляд) та заповіт.

Для більш доступного розуміння суті договорів, про які буде йти мова, хотілося б спочатку дати їх визначення.

Так, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

За заповітом особа (заповідач) складає особисте розпорядження щодо майна, яке їй належить, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті.

Характерною ознакою цих договорів є те, що всі вони тягнуть за собою перехід права власності.

Однак, головною відмінністю між ними є момент коли особа, на користь якої укладається той чи інший договір, стає повноправним власником відповідного нерухомого майна.

Всі вищезазначені договори укладаються у письмовій формі та підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Окрім того, оскільки в даному випадку йде мова про укладання договорів, предметом яких є нерухоме майно, такі договори також підлягають державній реєстрації. За загальним правилом, право власності на майно, що отримане за договором, який підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації. Однак, таке правило містить свої виключення.

Якщо мова йде про договір дарування, то дійсно обдаровуваний стає повноправним власником нерухомого майна після прийняття дарунка та належного оформлення укладеного договору, і як наслідок, має право вчиняти щодо такого майна всі правомочності власника.

Ви вже не маєте відношення до цього майна і стаєте залежними від волі обдаровуваних.

У випадку укладення договору довічного утримання (догляду) набувач теж стає власником майна після належного оформлення договору, але на відміну від договору дарування він обмежений у діях, направлених на розпорядження таким майном на весь час чинності договору, тобто за життя відчужувача. Так, зокрема, набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами, відчужувати його, передавати у заставу. Також, протягом життя відчужувача, на це майно не може бути звернене стягнення.

Однією із відмінностей між договорами дарування, довічного утримання (догляду) та заповіту , на яку теж слід звернути увагу, є правові наслідки укладення таких договорів.

Договір дарування є безоплатним, і дарувальник відповідно не може вимагати від обдаровуваного вчиняти будь-які дії на свою користь.

В той же час, укладаючи договір довічного утримання, фізична особа навпаки, отримує можливість забезпечити собі довічний догляд, оскільки в самому договорі передбачаються конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання. Крім того, навіть випадкова втрата чи пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє останнього від взятих на себе обов’язків.

За заповітом спадкоємець набуває право на спадкове майно після смерті спадкодавця.

Деякі відмінності між вищезазначеними договорами є і в тому випадку, якщо особа, яка здійснила відчуження нерухомого майна вирішилася розірвати відповідний договір.

У випадку укладення договору дарування, в першу чергу хотілося б наголосити на тому, що позовна давність, протягом якої особа може звернутися до суду з позовом про розірвання цього договору, скорочена і становить лише один рік. Окрім того, перелік підстав, на основі яких такий договір може бути розірвано є вичерпним. І оскільки, як зазначалося вище, договір дарування є безоплатним, дарувальник не може вимагати повернення майна з тих причин, що обдарований не виконав дій, які були передбачені в усній домовленості.

У договорі довічного утримання (догляду), навпаки однією із основних умов є умова щодо можливості його розірвання у випадку неналежного виконання набувачем своїх обов’язків передбачених у договорі. У такому разі ризик залишитися без майна, у разі порушення умов договору, несе саме особа, на користь якої укладений договір, а не особа яка є відчужувачем майна.

При цьому, витрати здійснені набувачем майна до розірвання договору не відшкодовуються.

Що стосується заповіту, то заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Крім того, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін, провадяться заповідачем особисто.

Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Підводячи підсумок вищенаведеного, хотілося б зазначити, що особи мають різні причини, які спонукають їх укладати договори, направлені на відчуження нерухомого майна, і вільні самі вирішувати, який договір вони будуть укладати в тому чи іншому разі.

У випадку, коли обдаровуваним є близька та дорога людина найбільш поширеним варіантом є укладення саме договору дарування.

У тому ж разі, якщо основною метою укладення договору на користь сторонньої особи є отримання відповідної допомоги - оптимальним є укладення договору довічного утримання (догляду).

Свої переваги має також і заповіт. Важливо, щоб цей документ ні в кого не викликав запитань, не містив подвійних тлумачень, розпливчастих фраз і був оформлений у повній відповідності до вимог законодавства.

Своєчасно складений заповіт - це:

можливість розпорядитися власним майном за своїм бажанням,
спрощена процедура відкриття спадщини;
можливість запобігти конфліктам між близькими людьми, які претендують на власність померлого.

Разом з тим, необхідно добре подумати, перш ніж надати перевагу тому чи іншому виду договору, а також особам, на користь яких вони укладаються, адже на перший погляд порядна людина може виявитися звичайним шахраєм ласим до чужого майна.

Автори консультації: голова суду Ганна Шелєхова та помічник судді Алла Рубаненко

Фото: Закон і Бізнес

Джерело: Протокол

Оформлення віз та виїзд малолітньої дитини за кордон без згоди батька

fofanov — Fri, 13 May 2016 15:26:09 GMT

З урахуванням економіко – соціально – політичної ситуації в країні почастішали випадки звернення одним із подружжя до суду із позовною заявою «Про надання дозволу на оформлення віз та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України без згоди батька».

В цьому матеріалі пропоную розглянути основні критерії та принципи необхідні для позитивного вирішення спору.

Законодавство, яке регулює цю сферу суспільних відносин охоплює, як національне так і міжнародне, оскільки права дитини – це найвища соціальна цінність.

Більше того, чинним законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Отже, перед зверненням до суду необхідно врахувати нижчевикладене:

По – перше: необхідно зазначити, що згідно ст. 313 Цивільного Кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд з України лише за згодою батьків і в їхньому супроводі.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

По – друге: Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 р. № 231 (із змінами).

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

По – третє: статтею 141 СК України визначено рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини. За положеннями ч. 2 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За правилами ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності,батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно принципу 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальних захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Таким чином, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2).

Але надавати докази та формулювати позовні вимоги необхідно опираючись на уставлену судову практику виходячи з такого:

1. Позовні вимоги повинні бути чітко обґрунтовані та підтверджені доказами на предмет того, що інший із подружжя ухиляється від виховання малолітньої дитини та ухиляється надати нотаріально – посвідчений дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України;

2. Резолютивна частина позовної заяви обов’язково повинна містити країну та/або країни в які позивач просить суд надати дозвіл. Ці країни (республіки) повинні бути конкретно визначеними та написані без орфографічних помилок, наприклад неможна вказувати «…у країни ближнього або дальнього зарубіжжя» та «..до Єгипту, Туреччини», а потрібно «… до Арабської Республіки Єгипет, Турецької Республіки»;

3. Резолютивна частина позову обов’язково повинна містити строк та/або термін на який планується відрядження з обов’язком позивача повернути дитину в Україну. Максимальний строк вказаний у судовому рішенні, яке було залишено без змін вищестоящою інстанцією (ВССУ), складає три роки.

P.s. важливим елементом резолютивної частини позовної заяви є також прохання не тільки, про надання дозволу щодо виїзду малолітньої дитини за кордон без згоди іншого із подружжя, а й прохання щодо дозволу на виготовлення та оформлення відповідної візи без згоди іншого із подружжя.

Автор Морозов Євген (сайт автора: http://www.alibi.dp.ua )

Источник материала, интернет ресурс "Протокол":http://protokol.com.ua/ua/oformlennya_viz_ta_viizd_malolitnoi_ditini_za_kordon_bez_zgodi_batka/

Приватизація горища - розширюємо свою територію

fofanov — Fri, 06 May 2016 05:54:09 GMT

Перше, що вам потрібно зробити під час приватизації горища, — отримати згоду всіх власників квартир цього будинку, оскільки горище належить до категорії допоміжних приміщень. А згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Отже, багатоквартирний житловий будинок є спільною частковою власністю громадян — власників приватизованих квартир. Відповідно до цивільного законодавства, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадять за згодою всіх власників. Оскільки спільна часткова власність створюється за участю всіх співвласників, то будь-які дії щодо майна, яке є об’єктом права спільної часткової власності, можна здійснювати тільки за згодою всіх співвласників, незалежно від розміру частки кожного з них.

Користуйтесь консультацією: Присвоєння кадастрового номеру дачним ділянкам, які були приватизовані до 2004 року

Наступним кроком під час приватизації та реконструкції горища буде подання пакета документів на розгляд міжвідомчої комісії у міськвиконкомі, до якого належать:

- заява-клопотання від усіх повнолітніх власників (наймачів);
- правовстановлюючі документи на квартиру; план поверху, де розміщена квартира, та план поверху, розміщеного знизу;
- акт обстеження будинку, складений житлово-експлуатаційною організацією;
- проектні пропозиції (ескізний проект), виконані ліцензованою проектною організацією;
- згода власників (повнолітніх наймачів) усіх квартир, завірена директором житлово-експлуатаційної організації (ЖЕКу або ОСББ);
- висновки управління архітектури містобудування; висновки управління охорони історичного середовища (у разі розміщення об’єкта в межах історичного ареалу).
Також, можливо, буде потрібно подати ще додаткові документи за вимогою комісії, тому, починаючи таку справу, проконсультуйтеся з юристом, оскільки приватизація та реконструкція горища — це клопіткий процес.

Якщо міжвідомча комісія визнала технічно можливим проведення реконструкції, то цей висновок затверджують розпорядженням. Після цього виготовляють робочий проект і погоджують у встановленому порядку.

Для того, щоб провести реконструкцію горища, необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, який видає інспекція державного архітектурно-будівельного контролю і після завершення реконструкції приймає в експлуатацію. Якщо роботи розпочато без отримання дозволу, тобто самовільно, то це тягне за собою адміністративну відповідальність.

http://protokol.com.ua/

Источник материала, интернет ресурс "Протокол":http://protokol.com.ua/ua/privatizatsiya_gorishcha_rozshiryuemo_svoyu_teritoriyu/

Почав діяти Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті

fofanov — Wed, 13 May 2015 20:34:05 GMT

Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) був запропонований банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, і передбачає реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 1 січня 2015 року.

Обов’язок банків щодо виконання положень Меморандуму виникає виключно за низки умов, більша частина яких вже виконана.

Найважливішою підставою практичної реалізації положень Меморандуму стало підписання 5 травня 2015 року Президентом України Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)".

Зміни до Податкового кодексу звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають у разі прощення кредитором частини боргу. Зокрема, скасовано 22% податку з доходу фізичних осіб у разі прощення частини валютного кредиту під час переведення його в гривню. Це прощення стосується всіх валютних кредитів, крім тих, що видані співробітникам банків.

Інша вимога щодо набрання чинності Меморандумом теж виконана. Зокрема, до окремих нормативно-правових актів Національного банку України внесено зміни щодо незастосування санкцій до банків унаслідок порушення нормативів у результаті проведення реструктуризації валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу, а також щодо подальшої класифікації цих кредитів, їх обліку тощо.

Разом з тим, на думку співголови Громадської ради Ярослави Авраменко, вимога щодо скасування мораторію на звернення стягнення на майно, яке є забезпеченням за кредитами фізичних осіб (установленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII від 3 червня 2014 року разом з доповненнями), є сьогодні недоцільною, адже може викликати напругу в суспільстві.

"Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів став компромісним рішенням проблеми валютних кредитів – без втрат для вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін", – зазначив співголова Громадської ради Станіслав Аржевітін.

За її словами, саме Меморандум може вирішити питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Адже згідно з підпунктом "С" пункту 19 Меморандуму Україна-МВФ про економічну та фінансову політику переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів має бути добровільним. "Держава та НБУ не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на закон", – зазначено в Меморандумі.

Меморандум підписали такі банки: ПАТ "УПБ", ПАТ "Альфа-Банк Україна", ПАТ "КБ "Надра", ПАТ "Банк Михайлівський", ПАТ "ПриватБанк", ПАТ "БАНК "ГРАНТ", ПАТ "Регіон-банк", АТ "Дельта Банк", ПУАТ "ФИДО БАНК", ПАТ "Платинум Банк", ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК". Інші банки, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, розглядають можливість у найближчий час також приєднатися до Меморандуму.

Для того, щоб розпочати фактичний процес реструктуризації боргу, позичальнику необхідно письмово звернутися до банку з проханням проведення конвертації згідно з Меморандумом та зареєструвати це звернення в банку. Потім отримати письмову відповідь від банку. У разі відмови або отримання рішення про застосування умов, які є гіршими за умови Меморандуму, потрібно письмово звернутися з наданням всіх матеріалів до відповідної комісії при Громадській раді, яка буде створена найближчим часом.

Таким чином, з початком дії Меморандуму відкривається шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, у результаті чого буде знижено фінансове навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.

Нагадаємо, що Меморандум є наслідком тривалого процесу узгодження всіх можливих механізмів вирішення болючого питання між громадськістю та банками. Увесь цей час Національний банк України координував процес та створив майданчик для ефективного вирішення проблем валютних позичальників, а також підтримав спільне компромісне рішення.

Раніше на етапі погодження та складання проекту меморандуму було декілька його варіантів. Як заявляла Голова Національного банку України Валерія Гонтарева, запропонований саме банківською спільнотою варіант Меморандуму є більш прийнятним, адже він не пов’язаний із курсом, а передбачає списання частини боргу, на відміну від тексту меморандуму, що пропонувався Громадською радою.

Суттєвою відмінністю між обома запропонованими меморандумами є принцип конвертації валютних кредитів у гривню. Громадською радою запропоновано конвертувати споживчі кредити з іноземної валюти в гривню з наданням можливості позичальнику сплачувати свій кредит за курсом на 01.01.2014 (8 грн. за дол. США), але це стосувалося кредитів у розмірах, які не перевищують 2,5 млн. грн. за курсом на 01.01.2014 (це орієнтовно 312 тис. дол. США). Варіантом меморандуму, який запропонувала банківська спільнота, запроваджується поняття соціального житла (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м). Для кредитів, отриманих на таке житло, банки беруть на себе зобов’язання після конвертації кредиту з іноземної валюти в гривню списати 50% цього кредиту. Для кредитів на житло більшої площі після конвертації банки пропонують списати не менше 25% кредиту. Проте як щодо соціального житла, так і щодо житла більшої площі встановлюється обмеження для кредитів, що можуть бути конвертовані, – їх розмір не повинен перевищувати 2,5 млн. грн. за курсом на 01.01.2015 (це орієнтовно 158 тис. дол. США).

Джерело: НБУ

ВСУ высказался о применении брачного договора при разделе имущества

fofanov — Sat, 31 Jan 2015 14:20:30 GMT

Положения договора об отнесении имущества, приобретенного до брака, к общей совместной собственности, не противоречат Семейному кодексу, исходя из свободы договора.

На заседании Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины 28 января 2015 года было рассмотрено дело № 6-230цс14 о признании брачного договора недействительным и признании имущества личной частной собственностью.

Разъяснено, что наряду с нормативным регулированием правоотношений супругов (мужчины и женщины, которые проживают одной семьей, но не находятся в браке между собой, или в любом другом браке) в отношении имущества, приобретенного до брака или во время брака (ст.ст. 57, 60, 61, 62 Семейного кодекса) закон в ст.ст. 7-9, 64, 74, 93-97 СК предусматривает возможность договорного регулирования этих правоотношений.

Ст. 97 СК предоставляет супругам право определять в брачном договоре правовой режим имущества, приобретенного до или во время брака, и не содержит запретов или ограничений этого права.

Установив, что правоотношения сторон и правовой режим спорного имущества урегулированы сторонами в брачном договоре, суд обоснованно, исходя из принципа свободы договора (ст. 8 СК, ст.ст. 6, 627 ГК) применил к этим правоотношениям нормы брачного договора, а не общие нормы СК.

Категория «чрезвычайно невыгодное материальное положение» как одно из ограничений содержания брачного договора, употребленная в части 4 ст. 93 СК, имеет оценочный характер и подлежит доведению стороной в соответствии с частью 3 ст. 10 ГПК.

Источник: Сайт "ЮРЛИГА"

Исполнительная надпись нотариуса: нюансы совершения и выполнения

fofanov — Sat, 17 Jan 2015 06:04:52 GMT

Особенности совершения исполнительной надписи нотариуса разъяснила частный нотариус Киевского городского нотариального округа Татьяна Михнич в материале аналитического еженедельника «ЮРИСТ & ЗАКОН» от 15.01.2015 № 01

Согласно ст. 15 Гражданского кодекса Украины каждое лицо имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания. Одним из субъектов защиты таких прав является нотариус. Он осуществляет защиту гражданских прав путем совершения исполнительной надписи на долговом документе в случаях и в порядке, установленных законом.

Что же такое исполнительная надпись? Исполнительная надпись - это распоряжение нотариуса относительно принудительной передачи или возвращения имущества кредитору или принудительного взыскания денежных средств в пользу кредитора, осуществленное на документах, подтверждающих наличие обязательств должника. При этом у должника остается право на защиту своих прав, в том числе путем обжалования исполнительной надписи в суде.

Согласно ст. 87 Закона Украины «О нотариате» нотариусы совершают исполнительные надписи на документах, устанавливающих задолженность. Перечень документов, по которым взыскание задолженности производится в бесспорном порядке на основании исполнительных надписей нотариусов, утвержден постановлением КМ Украины с 29.06.99 года № 1172 и включает:

1. Взыскание задолженности по нотариально удостоверенным договорам, предусматривающим уплату денежных сумм, передачу или возвращение имущества, а также право обращения взыскания на заложенное имущество (ст. 33 Закона Украины «Об ипотеке», ст. 20 Закона Украины «О залоге»);

2. Взыскание задолженности на основаниях, проистекающих из кредитных отношений;

3. Взыскание задолженности, проистекающей из отношений, связанных с авторским правом, по документам, устанавливающим задолженность предприятий, учреждений, организаций по отчислениям (через Государственный комитет по вопросам науки и интеллектуальной собственности) творческим союзам Украины за использование произведений литературы и искусства;

4. Взыскание задолженности с родителей или лиц, заменяющих их, за содержание детей в учебных заведениях, за содержание детей и подростков в общеобразовательных школах и профессионально-технических училищах социальной реабилитации;

5. Взыскание по диспаше (ст. 292 Кодекса торгового мореплавания Украины);

6. Взыскание задолженности с военнослужащих, уволенных с военной службы, и военнообязанных после окончания сборов (Постановление ВРУ от 23.06.95 года № 243/95-ВР);

7. Возврат объекта лизинга (ст. ст. 7, 10 Закона Украины «О финансовом лизинге»);

8. Взыскание задолженности по арендной плате за пользование государственным и коммунальным имуществом (ст. 19 Закона Украины «Об аренде государственного и коммунального имущества»);

9. Взыскание задолженности по векселям, опротестованным нотариусами в установленном законом порядке (кроме векселя, опротестованного в недатировании акцепта) (ст. 8 Закона Украины «Об обращении векселей в Украине»);

10. Взыскание задолженности по нотариально удостоверенным товарным и финансовым аграрным распискам.

Документы, подтверждающие бесспорность задолженности

Соответственно, для разъяснения вопросов, по каким договорами взыскание задолженности производится в бесспорном порядке на основании исполнительных надписей нотариусов и существует ли возможность взыскания денежных сумм или истребования от должника имущества по нотариально удостоверенному договору, если законом эта возможность не определена, - остановимся на пункте 1 вышеупомянутого Перечня.

Так, по моему убеждению, это можно сделать по любому договору (договору займа, договору поставки товара, договору аренды земельного участка и т. п.), в тексте которого указано, что по договоренности сторон взыскание задолженности может производиться на основании исполнительной надписи нотариуса или любым другим способом, не противоречащим действующему законодательству, то есть реализуя п. 2 ст. 6 Гражданского кодекса Украины.

Одним из условий совершения исполнительной надписи согласно ст. 88 Закона Украины «О нотариате» является представление нотариусу документов, подтверждающих бесспорность задолженности или другой ответственности должника перед взыскателем. Такими документами являются: оригинал договора; заявление взыскателя, в котором он указывает сведения о взыскателе и должнике; идентификационные данные относительно должника (ФИО, дата и место рождения, место работы, налоговый номер, адрес, код ЕГРПОУ, номера счетов); срок, за который должно быть осуществлено взыскание; расчет суммы, подлежащей взысканию, или перечень предметов, подлежащих возврату, включая пеню, штрафы, проценты и т. п. В зависимости от документа, по которому взыскание задолженности производится в бесспорном порядке на основании исполнительных надписей нотариусов, взыскатель предоставляет:

- удостоверенную взыскателем копию счета, присланного должнику, с отметкой о непогашении задолженности после вручения письменного предупреждения;

- удостоверенную взыскателем копию письменного требования об устранении нарушения выполнения обязательства, которое было прислано должнику и имущественному поручителю (в случае его наличия), с отметкой взыскателя о непогашении задолженности;

- оригиналы расчетного документа о предоставлении услуг почтовой связи и описания вложения, подтверждающих направление должнику письменного требования об устранении нарушения выполнения обязательства;

- справку финансового учреждения о непоступлении платежа;

- удостоверенную взыскателем выписку со счета должника с указанием суммы задолженности и сроков ее погашения с отметкой взыскателя о непогашении задолженности;

- удостоверенную взыскателем выписку из личного счета одного из родителей или лица, заменяющего их (или справка взыскателя), с отметкой о непогашении задолженности в двухнедельный срок после вручения письменного предупреждения; копию документа о размере ежемесячной платы родителей или лиц, заменяющих их;

- диспашу; справку диспашера о том, что диспаша не отменена и не изменена судом;

- справку командира (начальника) военной части о сумме задолженности, подлежащей взысканию;

- удостоверенную лизингодателем копию счета, направленного лизингополучателю, с отметкой о неуплате платежей после вручения письменного сообщения;

- оригинал опротестованного векселя; акт о протесте векселя;

- оригинал аграрной расписки без отметки о ее выполнении.

Срок давности

Еще одним условием совершения нотариусом исполнительной надписи является срок давности. Нотариус совершает исполнительные надписи при условии, что со дня возникновения права требования прошло не более трех лет, а в отношениях между предприятиями, учреждениями и организациями - не более одного года (ст. 88 Закона Украины «О нотариате»). Если для требования, по которому совершается исполнительная надпись, законом установлен другой срок давности (ст. 258 ГК Украины), исполнительная надпись совершается в пределах этого срока. Сроки, на протяжении которых может быть совершена исполнительная надпись, исчисляются со дня, когда у взыскателя возникло право принудительного взыскания долга, то есть со дня, когда взыскатель узнал или должен был узнать о том, что его право на надлежащее выполнение обязательства нарушено должником. Если срок действия обязательства не закончился, нотариус может совершить исполнительную надпись по заявлению взыскателя, если это прямо предусмотрено законом или договором.

Документы для совершения исполнительной надписи представляются нотариусу независимо от места выполнения требования, местонахождения должника или взыскателя. Исполнительная надпись совершается на оригиналы документа, устанавливающего задолженность, и должна содержать все данные, предусмотренные ст. 89 Закона Украины «О нотариате», и отвечать требованиям, установленным Законом Украины «Об исполнительном производстве».

Выполнение исполнительной надписи нотариуса

Согласно ст. 22 Закона Украины «Об исполнительном производстве» и ст. 91 Закона Украины «О нотариате» исполнительная надпись может быть предъявлена к принудительному выполнению на протяжении одного года с момента ее совершения. Срок предъявления к принудительному выполнению исполнительной надписи устанавливается со следующего дня после обретения ею юридической силы, то есть с даты регистрации исполнительной надписи нотариусом в реестре для регистрации нотариальных действий.

Следует также отметить, что нотариус отвечает отказом в совершении исполнительной надписи в случаях, когда истребуется имущество, обращение взыскания на которое запрещается действующим законодательством или осуществляется исключительно на основании решения суда. Так, например, согласно ст. 89 Семейного кодекса Украины не может быть обращено взыскание на имущество, полученное на основании договора о прекращении права на содержание; согласно ст. 754 ГК Украины на имущество, переданное приобретателю по договору пожизненного содержания, не может быть обращено взыскание на протяжении жизни отчуждателя; согласно ст. 33 Закона Украины «Об ипотеке» обращение взыскания на имущество, являющееся предметом ипотеки и принадлежащее государственному или коммунальному предприятию или предприятию, более чем 50 процентов акций (долей, паев) которого находится в государственной собственности, осуществляется на основании решения суда.

Источник: Всеукраинская сеть ЛІГА:ЗАКОН

Глава держави підписав Закон, який спрощує оформлення спадщини

fofanov — Tue, 25 Nov 2014 18:23:50 GMT

Президент підписав Закон № 1709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадкування)».

Закон спрощує процедуру оформлення спадщини і реєстрації прав громадян на успадковане ними нерухоме майно, насамперед на селі. Тепер мешканці сільських населених пунктів зможуть оформити необхідні документи за місцем проживання. Це не лише робить відповідні послуги більш доступними для спадкоємців, а й зменшить часові та грошові витрати на їх оформлення.

Коментуючи підписаний Закон, Перший заступник Глави Адміністрації Президента Геннадій Зубко відзначив, що прийняття цього документу є реалізацією одного з напрямків децентралізації влади, адже органам місцевого самоврядування сільських населених пунктів надаються повноваження щодо оформлення спадщини.

Крім того, Законом № 1709-VII скасовується обов’язкове проведення оцінки майна і встановлюється нульова ставка оподаткування у випадках спадкування майна спадкоємцями першої та другої черги. Тобто у разі оформлення спадку від чоловіка-дружини, батьків-дітей, баби-діда, брата-сестри.

Источник: Президент Украины

Пенсии в вопросах и ответах: о переводе с одного вида пенсии на другой, надбавках к пенсиям, зарубежном страховом стаже и другом

fofanov — Sat, 13 Sep 2014 09:28:51 GMT

О применении средней заработной платы при переводе с одного вида пенсии на другой

Вопрос: Какую среднюю заработную плату (доход) в Украине будут применять при переводе бывшего работника шахты впервые с пенсии по инвалидности от несчастного случая на производстве на пенсию по возрасту в соответствии с Законом Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании"?

Ответ ПФУ: При переводе с одного вида пенсии на другой в рамках одного закона или различных законов, органы Пенсионного фонда Украины руководствуются, в частности, положением части 3 статьи 45 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" (далее - Закон).

Абзацем 3 части 3 статьи 45 Закона определено, что если лицо после назначения пенсии по инвалидности продолжало работать и приобрело не менее 24 месяцев страхового стажа после назначения (предыдущего перерасчета) пенсии независимо от перерывов в работе, при переводе впервые с пенсии по инвалидности на пенсию по возрасту применяется средняя заработная плата (доход), определенная частью 2 статьи 40 Закона для назначения пенсии.

В соответствии с абзацем 4 части 1 статьи 24 Закона, время пребывания на инвалидности в связи с несчастным случаем на производстве и профессиональным заболеванием засчитывается в страховой стаж для назначения пенсии по возрасту, а также в страховой стаж работы с вредными условиями, дающий право на назначение пенсии на льготных условиях и в льготных размерах.

Учитывая указанное, при переводе впервые с пенсии по инвалидности от несчастного случая на производстве, назначенной в соответствии с Законом Украины "О пенсионном обеспечении", на пенсию по возрасту в соответствии с Законом Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании", применяется средняя заработная плата (доход) в Украине, с которой уплачены страховые взносы, за три календарных года, предшествующих году обращения за этим переводом, при наличии не менее 24 месяцев страхового стажа после назначения (предыдущего перерасчета) пенсии по инвалидности, в который, помимо страхового стажа, приобретенного на работе, включается время пребывания на инвалидности в связи с несчастным случаем на производстве в соответствии с положениями абзаца 4 части 1 статьи 24 Закона.

О зачислении в страховой стаж, дающий право на выплату денежного пособия, периода работы в медицинском колледже

Вопрос: Засчитывается ли в страховой стаж, дающий право на выплату денежной помощи согласно пункту 7-1 раздела ХV Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании", период работы в медицинском колледже с 1994 года на должности заместителя директора по практическому обучению?

Ответ ПФУ: Порядок исчисления страхового стажа, дающего право на назначение пособия, и его выплату (далее - Порядок) утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 23.11.2011 № 1191. Порядком предусмотрено зачисление в страховой стаж, определяющий право на выплату денежной помощи, периодов работы в заведениях и учреждениях государственной или коммунальной формы собственности на должностях, предусмотренных, в частности, Перечнем заведений и учреждений образования, здравоохранения и социальной защиты и должностей, работа на которых дает право на пенсию за выслугу лет, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 04.11.1993 № 909 (далее - Перечень).

Согласно разделу "1. Образование " Перечня, право на пенсию за выслугу лет имеют работники образования, работающие, в частности, в высших учебных заведениях I-II уровней аккредитации в должности заместителя директора по учебно-воспитательной (учебной, воспитательной, учебно-производственной) работе.

Должность заместителя директора по практическому обучению в высшем учебном заведении I-II уровней аккредитации Перечнем не предусмотрена, поэтому для зачисления периода работы лица в колледже с 1994 года на вышеупомянутой должности в стаж работы, дающий право на пенсию за выслугу лет, оснований нет. Следовательно, нет оснований для зачисления этого периода работы в страховой стаж, определяющий право на выплату денежной помощи в соответствии с пунктом 7-1 раздела ХV Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании".

О надбавке к пенсии женщине, которая имеет почетное звание «Мать-героиня»

Вопрос: Я - мать восьмерых детей, получаю к пенсии надбавку за особые заслуги перед Украиной в размере 38% прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность. Указом Президента Украины меня отмечено почетным званием Украины "Мать-героиня". В каком размере теперь мне должны выплачивать пенсию за особые заслуги перед Украиной?

Ответ: Условия установления пенсий за особые заслуги перед Украиной, в частности, матерям, родившим пять и более детей и воспитавшим их до шестилетнего возраста, а также лицам, отмеченным почетным званием Украины "Мать-героиня", определены Законом Украины "О пенсиях за особые заслуги перед Украиной ".

Пенсия за особые заслуги устанавливается как надбавка к размеру пенсии, на которую имеет право лицо согласно закону, в процентах к прожиточному минимуму, определенному для лиц, утративших трудоспособность. Размер надбавки определяется в зависимости от заслуг.

Размер пенсии за особые заслуги перед Украиной матери восьмерых детей, которая отмечена почетным званием Украины "Мать-героиня", должен составлять 40% от прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность.

Для возбуждения ходатайства об увеличении размера пенсии за особые заслуги перед Украиной Вам необходимо обратиться в управление Пенсионного фонда Украины по месту жительства с соответствующим заявлением и предоставить заверенные в установленном порядке копии паспорта и документа, подтверждающего присвоение Вам почетного звания Украины "Мать-героиня".

Об установлении надбавки за особые заслуги

Вопрос: Мой покойный муж был ветераном войны и при жизни был награжден двумя боевыми орденами за боевые действия, за что ему платили пенсию за особые заслуги перед Украиной в размере 32% прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность.

Имею ли я право на назначение надбавки за особые заслуги перед Украиной к своей пенсии? Если да, то куда мне обращаться, какие документы предоставить? И в каком размере выплачивается такая пенсия?

Ответ ПФУ: Условия установления пенсий за особые заслуги перед Украиной определены Законом Украины "О пенсиях за особые заслуги перед Украиной" (далее - Закон).

Пенсия за особые заслуги устанавливается как надбавка к размеру пенсии, на которую имеет право лицо согласно закону, в процентах к прожиточному минимуму, определенному для лиц, утративших трудоспособность. Размер надбавки определяется в зависимости от заслуг.

В случае смерти лица, имевшего право на пенсию за особые заслуги в соответствии со статьей 1 Закона, нетрудоспособные члены семьи умершего имеют право на установление надбавки к пенсии, в частности, при наличии одного нетрудоспособного члена семьи - 70 процентов надбавки к пенсии умершего кормильца.

Для возбуждения ходатайства о назначении к пенсии надбавки за особые заслуги перед Украиной Вам необходимо обратиться в управление Пенсионного фонда Украины по месту жительства с соответствующим заявлением и предоставить заверенные в установленном порядке копии документов, подтверждающих такие заслуги, а именно: паспорта, свидетельства о смерти, документа, подтверждающего родственные отношения с лицом (копия свидетельства о браке).

О пенсионном обеспечении граждан Украины и Португалии

Вопрос: Я работаю и проживаю в Португалии, однако планирую выехать на постоянное место жительства в Украину. Куда я могу обратиться за назначением пенсии?

Ответ ПФУ: Для рассмотрения вопроса о назначении пенсии в случае переезда из Португалии в Украину необходимо обратиться с заявлением в территориальный орган Пенсионного фонда Украины по месту жительства, предоставив информацию о номере социального страхования в Португальской Республике и имеющиеся документы, подтверждающие работу на территории Португальской Республики, которые принимаются без легализации и перевода. Вместе с заполненным формуляром связи по заявлению о назначении пенсии UA / PT - 8 они направляются в Пенсионный фонд Украины для возбуждения ходатайства перед португальской стороной о рассмотрении и принятия соответствующего решения.

О назначении пенсии за страховой стаж, приобретенный на территории Чехии

Вопрос: Я имею страховой стаж, приобретенный на территории Украины с 15.06.1993 по 31.12.2000, однако с 2001 года постоянно проживаю и работаю в Чехии. Будет ли учтен мне указанный страховой стаж при назначении пенсии в Чехии?

Ответ ПФУ: Вопросы пенсионного обеспечения граждан Украины и Чехии урегулированы положениями Договора между Украиной и Чешской Республикой о социальном обеспечении от 4 июля 2001 года, который вступил в силу с 01.04.2003 (далее - Договор), и Административным Соглашением о применении настоящего Договора.

Пунктом 4 статьи 39 Договора предусмотрено, что страховой стаж, приобретенный согласно правовым нормам Договаривающихся Сторон их гражданами до дня вступления в силу настоящего Договора, то есть до 01.04.2003, засчитывается как периоды той Договаривающейся Стороны, на территории которой гражданин на этот день или в последний раз перед этой датой постоянно проживал.

Поскольку Вы по состоянию на 01.04.2003 постоянно проживали на территории Чехии, вопрос зачисления украинского страхового стажа, приобретенного Вами на территории Украины, а также назначения пенсии в соответствии с Договором относится к компетенции органов социального обеспечения Чешской Республики.

Автор: Екатерина Гутгарц
Источник: Prostopravo.com.ua

В Беларусии усилили защиту прав украинских переселенцев

fofanov — Tue, 02 Sep 2014 20:48:01 GMT

Президент Республики Беларусь Александр Лукашенко подписал Указ "О пребывании граждан Украины в Республике Беларусь". Об этом сообщает пресс-служба Президента Белоруссии.

В разъяснении к туксту документа говорится, что данный Указ принят в связи с тем, что в настоящее время наблюдается устойчивая тенденция увеличения количества граждан Украины, прибывающих в Республику Беларусь из Донецкой и Луганской областей, правовой статус которых в Беларуси в социальной и трудовой сферах нуждается в урегулировании.

Так, Указ "О пребывании граждан Украины в Республике Беларусь" предусматривает:

"Указ, в частности, упрощает процедуру назначения государственных пособий гражданам Украины, а также позволяет обеспечить временно пребывающим в Республике Беларусь гражданам Украины право на получение дошкольного, общего среднего и специального образования наравне с несовершеннолетними гражданами Республики Беларусь.

Указ освобождает граждан Украины от необходимости представлять в учреждения образования Республики Беларусь в целях зачисления их несовершеннолетних детей документов, которые не могут быть представлены по объективным причинам, что позволит детям продолжить образование и получить доступ к мерам социальной защиты обучающихся (пользование учебниками и учебными пособиями; обеспечение питанием; обеспечение местами для проживания в общежитиях; транспортное обеспечение и другое).

Указ также освобождает от уплаты государственной пошлины за выдачу разрешений на привлечение в Республику Беларусь иностранной рабочей силы и специальных разрешений на право занятия трудовой деятельностью в Республике Беларусь. При этом срок принятия решения о выдаче (отказе в выдаче) специальных разрешений на право занятия трудовой деятельностью в Республике Беларусь гражданам Украины не может превышать пяти рабочих дней, а срок предоставления заключения о возможности (невозможности) их привлечения – двух рабочих дней.

Принятие Указа не повлечет дополнительных затрат республиканского бюджета."

СУДЕБНО-ЮРИДИЧЕСКАЯ ГАЗЕТА